Тост

Ніч на землю опустила крила
Все здавалося б повинно спати
Та країна не сидить без діла
Чуються повсюди ось які дебати.

У лікаря у спальні шум і гам
Та звуки ці повірте звичні,
Бо таїнство проходить там
І швидкості також граничні.
І ох, і ах повірте тут було
Не вперше брав об’єкт цей неприступний
З-під ковдри виліз, витерши чоло,
У двері крикнув:
“Гей, заходь наступний!”

У спальні у спортсмена свій режим
Жіночий голос тут дає команду
І музика синхронна жим та жим
Не лиш сьогодні тут звучить до ладу.
Усе життя – постійні тренування
Він не пройдисвіт, не якийсь нероба
Він жінчине виконує бажання:
“Ну ще хоч раз! Ну ще хоч спроба!”

У спальні фермера кипить робота
Для його жінки нині свято
Всі бурячки посапала в суботу
Пора й про себе вже подбати.
То не біда, що чоловік п’яненький,
У неї ж, людоньки, такеє тіло,
Що миттю стане, як новенький,
Бо руки й ласка зроблять своє діло.
“Не поспішай, - в екстазі стогне, -
Не посівна, що строки жмуть,
Як не закінчиш, то студенти
Все до фіналу доведуть”.

Ніч на землю опустила крила
Всім пора відпочивати,
Та щоб кохання все заполонило
Жінка лиш команду може дати.
Тож свій бокал підняти хочу
Не за генералів у мундирах,
А за любов, за ніжність за жіночу
За жінку – нашого нічного командира!