Гризти граніт науки
Ти учнів заставляєш,
І до обіду голос
Як правило втрачаєш.
Говориш і говориш –
Тобі постійно мало,
Бо слово для усього
Дало своє начало.
Я чув, скажу відверто,
Молва в народі ходить,
Що і граніт науки
В таких об’ємах шкодить.
Рецепт студенти знають,
Щоб лікувать недугу
Береться стопка з перцем
Ну і без перцю другу.
Сім раз тра повторити,
Щоб добре замочить
Говорять зранку горло
Зовсім вже не болить.
А як болить ти точно
Уваги не звертаєш,
Бо з шлунком ти напевно
Проблеми зранку маєш.
Але сьогодні свято
То ж треба всім налить,
А потім закусити
І знову повторить.
Гризти граніт науки
Й себе ти заставляєш,
І до обіду голос
Як правило втрачаєш.
Бажаю тобі в школі
Ніколи не старіти
В любові і достатку
Ще сотню років жити.
Щоб кожен з твоїх учнів
Знайшов свою дорогу
І посилав лиш дяку
Людині й педагогу.
Педагогу
© Copyright: Виктор Гоч, 2009
Свидетельство о публикации №109101802336
Свидетельство о публикации №109101802336
Рецензии
А разве заставляет? Мне кажется педагог, как поводырь, указывает путь и цель. А идти (и грызть) это уже выбор ученика.
С уважением,
Яков Сапожник 18.10.2009 10:48 • Заявить о нарушении
С уважением,
Яков Сапожник 18.10.2009 10:48 • Заявить о нарушении