Вечность
Зустрів тебе, її величності кохання фею
І можу з певністю і без вагань
Назвать тебе своєю королевою.
Ти неприступна, недосяжна ти;
Вогонь з очей твоїх крижинками морозить...
Кохана, дозволь любові розцвісти
У серці у твоїм,
Бо жить без тебе я не маю змоги.
Та віченьки твої красиві,
Такі ж ясні,
Які бувають лиш в зимову пору зорі,
Сіяють холодом і всі пісні
В душі твоїй співає віхола,
Немов на дворі.
Кохана, я прошу, ти серце більш не край,
В очах твоїх хай світиться привітність
І про любов про нашу, ніби хлопчик Кай,
З крижинок в серці у твоїм,
Складу я слово “вічність”.
Свидетельство о публикации №109101602196