Кохана, подаруй цілунок ти на сон,
Застав цим серце в мене зупинитись.
Я пригорну тебе, як квіточки бутон,
На тебе я не можу просто надивитись.
Не раз мені з’являлась ти у сні
Й слова для тебе підбирав я найгарніші,
Та ждала ти того, на білому коні...
І ждеш... А я пишу для тебе вірші.
Про віченьки в яких готовий потонуть,
Про голос ніжний, що кида до трансу.
Тебе не маю сили я забуть,
А буть коханим теж не маю шансу.
Свої молитви шлю до тебе, Боже,
Щоби взаємністю кріпилося кохання,
Бо без взаємності любов не гожа –
Це мука для обох. Й пусті зітхання.
Я вірю, що молитви вже почуті
І в тепле літо чи зимову стужу
Прийде любов... невже її не вартий
І щоб тебе не мучить,
Я полюбити іншу мушу.
Подарунок на сон
© Copyright: Виктор Гоч, 2009
Свидетельство о публикации №109101602188
Свидетельство о публикации №109101602188
Рецензии