Байка

У міліцію юнак
На роботу влаштувався
(Служив в внутрішніх військах
У цій справі знався)
Там відправили його
Патрулем по місту
Хай обтешеться хлопчак,
Заробить поїсти.
До обіду протинявся...
Скрізь, кругом лади
Гарно всі себе поводять
Куди не піди.
Та як сонце піднялося
І в зеніті стало,
То звело його лобами
З сержантом Кресало.
Подивився той на нього:
Тримаєш ти марку,
А чи, синку, ти сьогодні
Заробив на чарку?
Треба цей народ постійно
Лякати і жать,
Якщо будуть всі боятись –
Стануть поважать!
Це піде лише на користь,
Навчу тебе жити,
Кругом нині такі ціна,
Тра ж сім’ю кормити.
В цьому місті ти господар,
Не якийсь там паж...
Я показую – ти вчися –
Вищий пілотаж!
З туалету громадського
Вискочив мужчина
Славно справив він нужду
Довольна личина.
Козирнув йому Кресало
І себе назвав
По статуту все зробив
Потім запитав.
Нужду певно в туалеті
Щойно ви справляли
Вибачте, а після цього
Чим ви підтирали?
“Ось газета. Нею тер –
Мужик відповів. –
Туалетного паперу
Знайти не зумів.”
“Не знайшов, говориш, пане, -
Кресало до нього, -
Не повага до держави,
До народу свого.
Там державні всі мужі,
Що скажи за жлобство,
А ти ними підтираєш
Своє неподобство.
Бачу зовсім ви, напевне,
Загубили страх
За наругу над державою
Десять гривень штраф!
Мужичок почухав лоба,
Гроші протягнув не радо...
Чого доброго посадить
За державну зраду.
Сунув гроші й зразу зник,
Так бідний злякався...
З туалету у ту мить
Інший показався.
Козирнув йому Кресало
Назвав своє звання
Довго з ним не морочивсь
Задав те ж питання.
“То чим хлопче підтиравсь
Щойно у клозеті?
Туалетного знайшов?
Чи прийшлось газетним?”
Молодик собі подумав
Й зразу все збагнув
Не знайшов, - каже, - газети.
Пальцем підмахнув.
“Пальцем, кажеш, лобуряко,
Підтираєш зад!?
Ось чому веселий вийшов,
Наче на парад.
Підмахнув собі швиденько
Й пальцем по стіні,
А білити після тебе
Прикажеш мені?
За порушення порядку
В місці громадському
Десять гривень штраф із тебе
Й можеш йти додому.
Ще й подякуй, лобуряко,
Що мало відгріб,
Бо зловлю тебе повторно
Дам п’ятнадцять діб!»
І хлопчак собі подумав:
Що ти йому скажеш ?..
Ще посадить в КПЗ,
Якщо не помажеш.
Дав десятку й пішов геть...
Тишина скрізь мертва,
А в той час із туалету
Вийшла третя жертва.
Чув усе цей чолов’яга,
Думав, що проскочить.
Сам рішив він схитрувати
Мента заморочить.
І коли спитав Кресало
Чим він підтирався
Хитро подививсь на нього
Трохи потоптався.
“Не брешу, кажу вам щиро
Нехай той іздохне,
Хто паперу не поклав –
Ждав поки підсохне!”
“Люди в черзі он тупцюють, -
Говорить Кресало. –
Кажеш ждав поки очко
В тебе підсихало?
Де поділась твоя совість?
Як так можна жить?
За таку ось неповагу
Тебе мало вбить.
Ви ж розумний чоловік –
Зараз такий час.
За затримку черги штраф
Десять  гривень з вас.

А яка ж мораль у байці
Всім хотілося би знать
Поки влада не на місці –
Будем пальцем підтирать!