На ринку людей

На ринку самотніх людей

      Ти не є дівча таке велике
      на ринку самотніх людей...
      Скінчилися роки твойого блукання.
      Сьогодні твій намір є тілько
      згадати минуле твоїх очей!..

Не такаж молоденька твоя самоволя.
Гостріші від тебе усі кохання твої...
Уважливо, згірдливого сенсу життя,
припини, хочаби трошенько. Перелік
новинок... Пора вже нового буття!..

      Коли вечір холодний спадає
      й дороги до міста темніють;
      під віконцем, розумно подумай
      - чи вартово не спати... А сльози
      втирати без перестанно з очей?

Чи невжеж цю екзотичеу картину записав,
особо, Пол Гогуін, постімпресіоніст?
Шукав же він дорогу згублену до раю...
Тай став проклятим живописцем правди,
коли відкинутим почув себе... Ось зріст!

      А може то є видіння лишень примарне
      печалів смутку, немовби сонця сяйвів,
      в самообмані одної ночі... Порочі очі,
      поблискують сами з собою. Бунтують
      передмістя — в пекельних осадах, слідують.

Ти не є дівча таке велике...
Навіть немаєш про себе ніяких ідей.

10 грудень 2007 р.