Княжна Чорна. украинский язык

     Багато вже написано, про дівочий подвиг,- княжни
     Чорної.Я, теж спробую переповісти легенду.
     Автор.

Тихо Десна повз Чернігів пливе-
Легенду мені на вушко шепоче,
"Вибачте!"- я про сумне-
Життя, княгині нашої,- дівоче.

Чорний в Чернігові князь,
Гуртував сіверянське плем"я-
Трагічний випадок ставсь-
Дружина при родах померла.

Дівча з русявим волоссям,
Розрадою князю стала,-
Багато задивлялось хлопців,
Як, на гульбищах танцювала.

Почув про вродливу дівчину,
Один з древлянських князів-
Вдалу він вибрав годину,
Заслав у Чернігів сватів.

Плюгавий, бридкий, некрасивий,
Чуть до смерті княжну не злякав-
Відмовив йому сіверський Чернігів-
Князь Чорний,за дочкою став.

Образи не стерпівши такої,
Розізлився древлянський князь,
Пішов збирать своїх "воїв",
На Чернігів прийшла напасть.

Облогу древляни вчинили-
Обступили всі,- Десни береги,-
Князь Чорний за поміччю крикнув:
"До мене, мої клобуки та севрюки!.

На захист княгині станем,-
За честь дочки моєї-
Ворога в пастку затянем,
Не жаліймо, крові своєї!"

Лишилась княжна в палатах,
Зачинилась в високій вежі,-
Гірко слізьми поливала,
Із-за дівочої долі своєї.

Кров у Десну льеться,-
А, хитрий князь вилупастий,
Послав кремезних хлопців,-
Княжну, з Чернігова вкрасти.

Коли княгиня почула,
Що, східці вежі скриплять,
Стала вона, враз хутко-
Вікно свое відчинять.

Княгиня кинулась в Десну,
Не віддала дівочу честь-
Князь Чорній бився чесно-
Переможно закінчив герць!

Та радощів було в князя мало,-
Коли, звістку йому принесли:
Життя дочка, за честь віддала-
Сльози в нього, в очах потекли.

Довго живе ця легенда,
В наших сіверянських краях.
Не знаем,- де була вежа?-
Та і Десна, змінила свій шлях.