ще не воно
Сьогодні смерть постукала в вікно,
До неї мило я не посміхнулась,
ЇЇ сьогодні я ще не відчула,
Бо не по стправжньому, ще не «воно».
А ти, такий тривожний і пянкий,
Сумуєш, поглядом лоскочиш душу
Більше ломити голову не мушу.
Все зрозуміло – горизонт чіткий.
Скажу тобі, подякую всім серцем,
За тепле і холодне, за гірке
Моє життя тривожне і палке
За море сміху і за сліз озерце!
у відповідь на
Тебе люблю одну, єдину
Думкою лину до тебе
Ти моя найкраща картина
Сумніватись в цьому не треба
Хоча між нами міста і села
І день щоб долетіти птаху
У моїх мріях ти завжди весела
На голе тіло у моїй теплій рубасі
П’єш сонце у чашці кави
Поглядаючи чи на тебе дивлюсь
В солодкій каві твої вуста ласкаві
Ось ще трошки і ними насолоджусь
Твоє тіло ніжне й гаряче
До нього завжди торкатись бажання
Твої відчувати поцілунки нетерплячі
Зігріватися зсередини коханням
Життя пройде, і з’являться онуки
Щоб не погасло в серці те жевріння
Йтимемо вперед, рука у руку
Будемо завжди один одному спасінням!
23:17 07.10.2009
Свидетельство о публикации №109100803265