Ми підтираємо обличчя нашим світлим святим аурам
Бо вони вже давно злиплись нечищеними ротами із засохлою слиною
На щоках, кістках, під очима роти розповзаються зміїними черевцями
Роти, по яким можна було дізнатися скільки ліктів треба буде понадкушувати
Щоб перетнути святу сітківку ока по екватору
І заповнити собою келих, з якого потім виростуть коштовні вовчі ягоди
Що триматимуть за краєчки наші аури
Які безупинно перетікають одна в одну
Поступово ікла ягід оголюються
І розпускаються криваві квітки посеред фосфору твоїх сітківок
Святi аури
© Copyright: Валерий Волковский, 2009
Свидетельство о публикации №109100600277
Свидетельство о публикации №109100600277
Рецензии
