Пробач мені… я просто захворіла…
Моя хвороба дивна й чарівна…
В ту мить усе відразу зрозуміла,
А в серці вмить розбилася стіна.
Моє життя неначе спалахнуло
Таким палким таємним почуттям.
Мені мій подих знову повернуло,
Але тепер він вільний для життя.
Мій погляд став прекрасним і глибоким.
Неначе вперше бачу весь цей світ.
Вже йде весна помірним, теплим кроком,
Рятує мить, що вкрали вітер й лід.
Хворію я і стан стає тяжкішим.
Минулих днів немає вороття.
Навколо все здається вже милішим.
І десь лунає тихе Я ТВОЯ……….
Два роки я шукала цьому назву.
То сніг вкривав, то потяг від’їжджав…
А я все йшла: тендітно та відважно.
Мене таку цей всесвіт ще не знав.
І ось вже ніч. Дивлюсь у стелю неба.
Вона цілує щиро місяць знов.
І знаю я, що більшого не треба.
Адже хворію серцем на ЛЮБОВ…
Пробач
© Copyright: Яна Синюра, 2009
Свидетельство о публикации №109100505085
Свидетельство о публикации №109100505085
Рецензии
Дай Тобi Боже, - нiколи не одужувати вiд Цього!)))) Щасти Тобi!))))
Просто Игорь 05.11.2009 17:47 • Заявить о нарушении
Просто Игорь 05.11.2009 17:47 • Заявить о нарушении