Дивлюсь я на неньку, і сердце болить.
Душа так і рветься на волю..
А народ тільки й робить, що тихо мовчить,
Та я не можу терпіти більш болю...
Дивлюсь я на тебе, моя Батьківщино!
Багато зазнала ти горя в житті
Керують тобою не люди, община
Які ніколи не будуть в каятті.
Так встань, Україно! Піднімися з колін!
Повстань проти цих зазналих панів!
Кричи своє ім'я! Народ, не мовчи!
настав вже той час, щоб не жить, боячись.
Украина
© Copyright: Валерия Белоног, 2009
Свидетельство о публикации №109100406111
Свидетельство о публикации №109100406111
Рецензии