Янгол

Янгол. Твій образ для мене саме такий.
Янгол ти лиш для мене, грішний, святий.
Саме таким ти постукав у двері,
Хоча ні, ти не стукав, а звалився зі стелі.

Обійняти боюсь, тільки мрію,
Лише дивлюсь прямісінько в очі – радію.
Янгол і все, більше нічого не знаю.
Навіть не знаю що це, кохаю?!

Навряд; багато фільмів про нього, книжок.
Дешева попса, пройдений вчора урок.
Кохання втоптане у бруд мільйонами таксистів,
Студентів, медиків, акторів, бандуристів.

Найменш за все хотілося кохати,
Як то найбільш – тебе тримати.
Ось уявляєте?! Свій персональний янгол,
Не той, що охоронець, а просто рідний янгол.

Нажаль цей день сьогодні не для нас
Ми розгубилися, збрехавши про запас.
У результаті ти згубив ключі од раю.
Злетів на пошуки, але ж світам нема кінця і краю.

Навік зостався в одному із них.
Чекаю рік, в пормокшій тиші, озноб вже стих.
Ти був земним і сліпо цілував мене у вії,
Кінець уже хитається: маленьким ключиком, на ланцюжку, на шиї…