Вимкнути розум, піддатися владі
Потоку дивних думок та емоцій,
Зникнути вдвох у нестримному часі.
В тих очах світять промені сонця.
Заглянути подихом хочу у мрію,
Твої емоції торкнути руками.
День новий як завжди зустріну.
Ти розчинився з моїми думками.
Краєм уяви намагаюсь вловити
Контури твоїх таємничих бажань.
Наївна душа так прагне любити,
А серце боїться, що зранить кинжал.
Душа прагне любити
© Copyright: Евгения Шкарпитко, 2009
Свидетельство о публикации №109093004227
Свидетельство о публикации №109093004227
Рецензии