Я НЕ МОЖУ НІЧОГО ВДІЯТИ,
ЧУЮ ГОЛОС ДЗВІНКИЙ ДАЛЕКО...
И СЛЬОЗА ПО ОЧАХ КРАПЛИНКАМИ,
ДО ДОЛУ СТІКАЄ ТИХЕНЬКО...
ВЕЧІРНІЙ ГОМІН,ВЖЕ ТЕМНІЄ...
І ПОРА МАБУТЬ ЛЯГАТИ...
АЛЕ Я НЕ МОЖУ ЧОМУСЬ ЗАСНУТИ...
МАБУТЬ СЬОГОДНІ,НЕ БУДУ СПАТИ...
Я ТАК ВТОМИЛАСЯ,ВІД БРУДУ,
ВІД ЗЛИДНІВ ЛЮДСЬКОЇ ДУШІ,
І ЧОМУ У ЛЮДЕЙ,ЗАМІСТЬ ПОСМІШКИ,
ВИСТУПАЄ В ОЧАХ ,ТІЛЬКИ ГНІВ?
ВСЕ ТАК НАБРИДЛО ДО БОЛЮ,
І ТИ ЗРОЗУМІЙ ЖИТТЯ...
ЩАСЛИВИМ ТИ БУДЕШ ,ТОДІ
КОЛІ ПОЛЮБИШ ЦЕЄ БУТТЯ!
Душа далеко...
© Copyright: Лёлька Солнечная, 2009
Свидетельство о публикации №109092900614
Свидетельство о публикации №109092900614
Рецензии