Птах

Ніби птах я живу на землі,
І здається, від щастя літаю!
Та у небі ми зовсім малі,
Про таке я вже чула і знаю...

Хоч в надіях моє майбуття,
Як одне помістилось в долоні...
Лиш в коханні мої почуття,
Знову сльози солоні по скронях…

Кожен день, як намисто збирати,
І останні хвилини лічити,
Потім впевнено їх відпускати…
Так в палкому коханні не жити...

Всі думки, сни і мрії - мій шлях,
Я у небі, немов вільний птах…


Рецензии

С 3 по 5 июля состоится Литературный фестиваль в Этномире. В программе – семинары известных поэтов и писателей, поэтический конкурс, посвященный Году единства народов России, книжная выставкая-ярмарка. Приглашаем принять участие →