Якщо для тебе я лиш стану грою,
Де правила незнані й невідомі,
Якщо не стану вірною рабою,
Ти продаси мене за безцінок чужому.
А поки що я посміхаюсь вміло,
Уславлюю твої переконання,
Танцюю, доки сонце ще не сіло,
Найкраща музика моя – твоє мовчання.
Я ж першою цю сцену не покину
І кожен раз буду на біс вмирати.
Я знала, що любов лише причина,
Щоб падаючи все тобі віддати.
Маестро! Я тону мов в океані,
Де ж Ваші оплески, де кришталевий сміх?
Ваше смішне настирливе кохання –
Мій вже й не перший, й не останній гріх.
(26.07.09)
Актриса
© Copyright: Ирина Побережник, 2009
Свидетельство о публикации №109091003208
Свидетельство о публикации №109091003208
Рецензии