Дiалектика
Вона завжди нам вказує на це
Себе шукати лиш для цього треба
І чути голос ввічливий про те.
Бо що ж собі тягти ті іграшки дитячі,
Що обридають дуже скоро нам?
Й отак, я знаю, діти є
Міняють іграшки свої на інші
І зовсім те не чув щоб дарували їх.
А виростають діти – вже запізно
Комічну щедрість вимагати з них.
Отож курчат годує, гріє квочка
І на кота роззлючено сичить.
Курчата виростають і тоді вже
Про діточок турбуються своїх.
А люди від батьків беруть наснагу.
До вічного життя наймення мають йти.
Отож немає ні корисних ні даремних.
Є люди що живуть. Дають життя.
2003
Свидетельство о публикации №109090906003
Вірно підмічено!
Федоренко Виктория 22.03.2010 11:17 Заявить о нарушении