Але доля невпiйманна. С нотами и с плейкастом

АЛЕ ДОЛЯ НЕВПІЙМАННА

Бідолашна  зозуленька
Все  чатує, все  кує.
У  просторі  тяжко, Heнька,
Час  наш  плинний  стереже.

Тільки  варто  запитати –
Відгукнеться  в  далині.
Як  це  добре  ліпше  знати,
Що  вготовано  тобі.

Але  доля  невпійманна –
Розіллється,  як  луна.
Нездійсненність  притаманна –
Якщо  ждеш,  тіка  вона.

Не  спитаєш,  то  не  встигнеш –
Заблукаєш,  не  знайдеш.
А  спитаєш,  то  застигнеш –
Від  печалі  пропадеш.
     22 вересня 1996

ПЛЕЙКАСТ:


Рецензии
Творчого Вам натхнення, Віталій!
Прослухала дві Ваші пісні. Подобається. Хочеться трошки розбірливіше чути слова і ще я не зовсім згодна з наголосом в слові «невпіймана». Чи, може, тут інший зміст? Не та, яку не впіймали, а та, яку важко впіймати?

Вировец Лариса   07.09.2009 20:01     Заявить о нарушении
Спасибі, Ларисо, за чуйну рецензію,!
Так воно й є.Це про долю, яку неможна піймати.
Чаклування та гадання тількі шкодять.
А вцілому, це розмірковування козаків, що
на конях понад лісом подались на зустріч ворогам.

Виталий Кирпатовский   08.09.2009 22:07   Заявить о нарушении