Посвячується хворим на СНІД
Я не знала що так буде, й навіть не страждала
Але щось в моєму серці це передчувало,
Може глибоко у серці, це спочатку знала!
Я ходила в добрі люди і у них питала
Що ти зробиш, як так буде?
Що ти зробиш люде?
Хтось казав заб’є камінням,
Хтось, що відвернеться,
А хтось й слова не казав, а стоїть сміється.
Та образа узяла глибоко за серце
Як сказали, що мені тим оцим минеться.
Як була би я не я, то зламала б нитку
Ідучи під моє життя, та умерла б швидко.
Але я живу й люблю, це життя не вічне
Я люблю його завжди, навіть в лютим січні!
Та багато перепон, для отой любові,
Хоч багато сили й волі у моєму слові!
Я не знала що так буде, й навіть не страждала,
А тепер ось добрі люди, вже й життя замало!
Передчуття
© Copyright: Светлана Харламова, 2009
Свидетельство о публикации №109090206217
Свидетельство о публикации №109090206217
Рецензии