Всі мої думки не пройшли цензуру –
Всі мої листи повернулись додому….
Бачиш – мої очі ясні та прозорі,
Знаєш, сльози висохли двісті років потому.
Все, що я почула від внутрішнього голосу –
Звуки божевільних неймовірних флейт,
Бо я тебе кохала, мов збирала лотоси,
Ледь землі торкаючись, живучи ледь-ледь.
Поринаю
В білий колір.
Зупиняю
Рух по колу.
Я поринаю
В білий колір.
Я зупиняю
Рух.
БIлий колiр
© Copyright: Екатерина Гопенко, 2009
Свидетельство о публикации №109083105095
Свидетельство о публикации №109083105095
Рецензии
