Небо ласкала вздохами...

Небо ласкала
Вздохами
И проклинала.
Плохо мне…
Ни мотылька,
Ни облачка.
Крови река
И лодочка
Бьётся бортом –
К берегу.
Плеск её ртом
Мерила.
Камни пила
Литрами.
Шила крыла
Нитками.
Силилась встать –
Падала
В алую гладь
Заводи.
Пальцы свивала
Ивами.
Правду смывала
Кривдою.
Плачем младенца
Кидалась
В дикое сердце
Рыцаря.
В дырках от звёзд
Искала.
Вместе и врозь –
Мало.

Декабрь 1998


Рецензии