Дотепна нев1стка..

У сільській хатині
Мирно розмовляли
Свекруха і свекор
Та невістка Галя.

Свекруха щаслива,
Мовила радушно,
- Все у нас красиво
І живемо дружно.

Тільки от хатина
Давно не білилась,
- Хіба це причина?-
Невістка знітилась.

Давайте білило
Я не забарюся,
Вправно та уміло
Побілю, матусю.

Є у нас білило,
Та немає щітки,
Оце треба було,
Спитати в сусідки.

Невістка дотепна
Придумала швидко,
Бороду відтяла
Свекру.. так, на щітку..

Хату побілила
В одну мить невістка,
Мамі закортіло
Покрась-рно ще й вікна.

-Добре,- каже Галя,
Фарбу білу дайте
Кісточку для цього
Швиденько шукайте.

Фарбу вже принесла..
Де ж кісточку взяти?
Галя стала свекру
Вуса  відрізАти..

За одну хвилинку
Кісточку зробила,
Зпереду й з причілку
В1кна покрасила.

Тут синок з"явився
Ввечері із поля,
Глянь, а дід забився
На вершок тополі..

- Тату! Що це з вами??
Хто туди загнав?
А де жінка й мама,
Щось їх не стрічав.

Та вони ж надумали
Млинці випікати,
Саме зараз думають
Де їм яйця взяти??

Ой, сину мій сину..
Тут ні круть, ні верть..
Оті дві скотини
Ждуть на мою смерть..

- Не шуми, благаю!
Краще й сам ховайся,
В ризик попадають,
Твої й мої яйця!!