Поворот долI

О! Цi очi дiвочi
Цi прекраснi руки- робочi
Це безумне тiло скобоче
Ii губи на смак найсолодшi
Ii подих затьмарив кохання
Бо воно у той час було крайнiм
Ii мрiii розбили навпiл
Ii образ залишився з ним
I цiлуе вона бридку жабу
Пiдтираючи соплi коханiй
Вибач люба! Не зажила ще рана
Кожен час-нi зашитий,нi рваний
ii очi дивились у стелю
Його дотик нiчого не вартий
Як iголка у пiдшкiрнiй сферi
Так вона пiд брудним простирадлом
Ii доля у бiк повертае
Пострiл зброii живого героя
I не каже йому,що кохае
Не його,а Богиню у поля........


Рецензии