Реквieм
Моргає сонечко з-за гаю,
Голубить хмара хмареня,
А Вечір чорного коня
В кленову бричку запрягає.
Копитом креше кінь баский,
Іскрини-зорі небо криють,
В садах хатки убогі мріють,
Чумацьким дибають віки..
І ніби Божа благодать
Зійшла на землю.Ніби..ніби..
Палають зір холодні німби,
Утомою забиті сплять..
У сповиточку любо спиться!
Дзвінка кленова колісниця
Несе розкішну, пишну Ніч
Над солов’їними райками,
Над посмутнілими ставками...
Ось так і Доленька.Поклич-
Не обізветься,не почує..!
Ночує там, куди правує.
Лиш мантія стікає з пліч
На села, сном важким залиті,
Де сплять кайданами повиті.
© Copyright: Анатолий Сазанский, 2009
Свидетельство о публикации №109082400070
Свидетельство о публикации №109082400070
Рецензии
Дуже сподобались Ваші вірші, в них стільки патріотизму і справжнього неспокою...Спасибі!
З повагою, Олена .
Елена Войнаровская 17.10.2009 14:11 • Заявить о нарушении
З повагою, Олена .
Елена Войнаровская 17.10.2009 14:11 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.