Моя Украiна

    До 15 річниці Незалежності

Україно моя! Ти - колиска дитинства,
Де бабуся до храму мене привела,
Де розквітло щасливе моє материнство,
Де матуся моя мені долю дала.
Тут величний Дніпро, України окраса,
Котить хвилі свої через сиві віки,
Де над ним височіє могила Тараса
І де з ворогом бились діди і батьки.
Час надій и страждань нам повік не забути!
Пам'ять наших сердець - це зв'язок поколінь.
Через пекло пройшли, щоб свободу здобути,
Українці, які підвелися з колін.
І народ пам'ятає відважних повстанців -
Гайдамаки, опришки, бунтівний Кармелюк
Й триста юних хлоп'ят, українських спартанців,
Боронили свободу і гідність твою.
Хоч як важко було - Україна не вмерла.
В неї є оберіг - чарівний Божий дар.
Пам'ятає про все легендарна Говерла
І нестерпно щемить і болить Бабин Яр...
За свободу ми йшли до кінця, до загину.
Нашим прахом чужі засівали поля...
Ми всі - діти твої, наша ненько єдина,
Незалежна і горда красуне моя!
А шляхи українців важкі і тернисті
Простелило життя по далеких світах...
Мабуть, десь заблукав у високості чистій
Недосяжний, омріяний наш Синій Птах...
Та я вірю - моя Україна розквітне!
Хай у кожному домі пахне хліб на столі,
А у небі високім, синьо-блакитнім
Гомінливим ключем хай летять журавлі.
Ми здолаємо все! Тож єднайся, народе!
Ми - єдина сім'я, так Тарас заповів...
Майорить над країною прапор Свободи -
Частка синього неба, частка стиглих хлібів.


серпень, 2006