В с мнадцять

Мене хвилі Дніпра не піднімуть -
Вісімнадцятий раз я втону,
Бо слабенькії ноги німіють:
Відчуваю, що майже в раю.
Мене хвилі дніпрові в полоні
Обіймуть усім шелестом рік,
Щоб мені цілувати долоні,
Бо вже мій вісімнадцятий вік.
Вітер грубий, безжалісно хмурий
Підштовхне мою душу в політ,
Щоб ніколи в житті не забула,
Як-то мать вісімнадцятий рік.


Рецензии

С 3 по 5 июля состоится Литературный фестиваль в Этномире. В программе – семинары известных поэтов и писателей, поэтический конкурс, посвященный Году единства народов России, книжная выставкая-ярмарка. Приглашаем принять участие →