Росинка у криз

В небі прозорий видніється слід
В серці пустий розгортається безлад
Наче уяви бурхливої плід
Мій одинокий пронизливий погляд

В нетрях самотність забилась і злість
А на поверхні  журба і образа
Щастя пролинуло ніби то млість
І від свободи стається відраза

Стану між небом і тиш’ю трави
Стану малою-як люди із висі
Буду молитись - ти тільки живи
І залишусь - як росинка у кризі


Рецензии

С 3 по 5 июля состоится Литературный фестиваль в Этномире. В программе – семинары известных поэтов и писателей, поэтический конкурс, посвященный Году единства народов России, книжная выставкая-ярмарка. Приглашаем принять участие →