Ні, не винна осінь золотава,
Що дощ симфонію свою співа,
Що на вулиці весна сльозлива,
Що розвіяні по вітру слова…
Осінній вітер у шибки стукотить,
Шукає він тепла,
А серце ще не вірить,
Що без тебе я, що одна…
Мелодія осіннього дощу
У скронях сумно грає.
Крізь вітер я тобі шепочу,
А він про розлуку співає…
Дощу я сльози подарую,
(Нехай ллє злива вічно.)
А сама туди я помандрую,
Де дощ співа лірично…
Ні, не винна осінь золотава,
Що дощ симфонію свою співа,
Що весна без тебе сльозлива,
Що розвіяні по вітру слова…
Нi, не винна осiнь...
© Copyright: Ирина Моховик, 2009
Свидетельство о публикации №109081804263
Свидетельство о публикации №109081804263
Рецензии
