Як дивнi сни...
Як морок ночі
Безодня мари,
Безумства жах.
В обіймах мли
Мій страх клубочить,
Світ знаний, гарний
Тріщить по швах!
Невпинний хід
Подій жахає.
Потай я плачу,
Хрип з грудей.
І тільки бід,
Наруг чекаю,
І лють звірячу
Нових людей.
… На вікнах шори не просвітні,
І ковдра вже не гріє тіло …
Свидетельство о публикации №109081705795