Стара зима, побрижена морозом...
Повагом котиться своїм льодовим возом...
Сніжинок рій, як дрозофільних мух,
Через яких я кутаюся в смух
На голій, аж полив'яній дорозі,
Де захопить життя моє не в змозі
Серед обітниць, смут і сподівань
Хизується у злі мерзенна твань...
У темпі соромливого адажіо
Пливу повільно проти стану вражого,
І, весь знеможений, покірний Ангел сну
Не будить геть заблукану весну...
Всеможний! Вкрай стуманена Стокротка
Спішить до Тебе. Бо життя коротке -
Тільки оговтався , а вже його кінець!
Я так молю сподіваний вінець,
Зазнавши всіх поневірянь у приймах, -
Заснути у Твоїх снажних обіймах
Між паперових роз, огарків свіч...
Сторожкий стукар збудить темну ніч
І чемно під собачий мирний лай
Покаже двері у Небесний Рай...
Стокротка - маргаритка
Снажних - сильних
Стукар - нічний сторож
Стуманена - влюблённая
Свидетельство о публикации №109081501662
ТащИтся медленно своим ледовым возом
Полёт снежинок - белоснежных мух
Укутывает всё в лебяжий пух.....
не получается... может когда-нибудь....
С улыбкой! Я хотела... я старалась...
Нина Уральская 21.07.2011 14:20 Заявить о нарушении
Укутываюсь Я в лебяжий пух на голой, проглазуренной дороге...Получится! Всенепременно! С любовью Марго
Маргарита Метелецкая 21.07.2011 17:39 Заявить о нарушении