Ти мрієш бути поруч з нею,
Її волосся чути аромат.
Ти в ній знайшов свою лілею –
Тендітний нарис в тисячі карат.
І ось уже ти під зірками,
Тоненький обіймаєш стан.
Вона так ніжно притулилась,
До поки ранком не прийшов туман.
А потім кажеш ти собі:
«Спустись на землю, хлопче - куди тобі?».
А в тім, хто знає, що буде років через три,
Коли вона знайде в книжках присвячені собі вірші.
2000 р.
Ти мрiэш...
© Copyright: Ярослав Марочкин, 2009
Свидетельство о публикации №109081405149
Свидетельство о публикации №109081405149
Рецензии
