ГР Х
поволі пливе потяг, пароплав...
мабуть, я б з себе усі гріхи змив, -
але я втратив те, що не чекав
напевне й досі не чекав знайти...
вона жива, коли я вже помер...
коли втомилася моя душа чекати...
і я не знав, що щось із серця стер, -
але я знаю що не залатати
мою біль... і я не встиг... я все пропив...
і це мій гріх... мій справжній нездоланний гріх...
але всі пастори одне, - "ти врятувавсь!"
та я вже знаю, - мій гріх, - нескупленний!
і я давно, давно на все заклавсь, -
ти маєш бути стервом! ти маєш бути стрервом!
08.08.09.
Свидетельство о публикации №109080806446