Легато стуку серця

Проміння покотом спадає по канві
недогаптованого павутиння. Бризом,
на савоярді золотого тірамісу
хмар маскарпоне сутеніє у траві.

Бракує бренді – зап'янити словом твір,
а деки серця – змалювати щем в баладі.
Сліди твої написані з дощем в помаді -
то поцілунків недопалини живі.

Вони грудьми збираються, неначе клір,
на репетицію. Вертепом літа – ірмос
під вікнами душі нам надощує вірність.
Консиліум чекання, миті – лікарі.

7 Серпня 2009


Рецензии
Коли читаю Ваші вірші, Юро, то розумію, що, може, мені писати не треба, бо,здається, що ніколи не зможу досягти таких вершин, які здолали Ви.
Я навіть деяких слів не розумію, наприклад: маскарпоне, ірмос, савоярді.
Образність фантастична. Просто диву даєшся, як таке можна сотворити.
Ви надзвичайний поет!!!!
Добре, що Ви є на цьому сайті, бо є з кого брати приклад.
З величезною повагою та теплом,
Таня

Татьяна Левицкая   08.08.2009 01:05     Заявить о нарушении
Таню,
У кожного свій стиль написання. Все залежить від смаку читача.
Ми пишемо для себе і вчимося одне в одного. Я зауважив, що ваша
стала "дорослішою" - на все необхідно трохи часу - головне писати
щиро, без "натяжок", ", виробляючи свою неповторність.
Дякую,
Юрій :)

Юрий Лазирко   10.08.2009 05:31   Заявить о нарушении