Кому до вподоби - судiть

Чи насправді ми всі незалежні?
Власним шляхом струмочок дзюрчить.
Та його береги протилежні
Доля, часом, поєднує вмить.

Українські духмяні світанки,
Наче перли в душі виграють.
Так прекрасні в Ізраїлю ранки!
Тільки липи в дворі не цвітуть...

І схиляюсь в глибокій пошані
До землі, що Святою речуть.
Тут проміння душі на світанні,
Наче сонце освітлює путь.

А над нами є Вищая Сила.
Світлом величі скорений світ.
Наче горлиця та сизокрила
Рветься в небо мій дух, у політ.

Зберігаю у серці  блаженно,
Кожну мить із засніжених днів.
В думи квіттям вплітаю щоденно
Розмаїття шевченківських слів.

Тільки жити належить прийдешнім.
А кому до вподоби  – судіть.
На піщаному грунті тутешнім
Дім у сяєві сонця стоїть.


Рецензии

С 3 по 5 июля состоится Литературный фестиваль в Этномире. В программе – семинары известных поэтов и писателей, поэтический конкурс, посвященный Году единства народов России, книжная выставкая-ярмарка. Приглашаем принять участие →