***

Анонімний вірш

Я досить мало тебе знаю
І в почуттях своїх признатись
Чи маю право, чи не маю?
Куди мені тепер діватись?

Я ледве очі підійму,
До тебе підійду так тихо,
Так ніжно й лагідно скажу:
«Хай боронить Господь від лиха!»

Всерйоз ти сприймеш це чи ні,
Цього не знати вже мені,
В душі надії чую плач,
Вона кричить тобі: «Пробач!»

Пробач, що я тобі пишу,
Пробач, що все кажу відверто,
Пробач, що я тебе люблю,
Пробач мене і моє серце!


Рецензии
Пробач що я непотурбую,
Твоих глибоких почуттів.
Я тільки за одним сумую
Що я невсиг та незумів.

Андрей Токар   31.03.2010 00:53     Заявить о нарушении
Боже, Ви таку відповідь написали, що в мене просто немає слів... Чесно кажучи, Ви досить точно передали все у своєму вірші. Щасливого фіналу в реальному житті так і не відбулося(((

Ольга Токар   05.05.2010 19:43   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.