Отак із дня у день
Мовчу святим мовчанням.
Кому і що казати?
Життя тепер – чекання…
І холод у душі,
Немов застиглі струни.
І доленька уся
Уклалася в дві руни…
Початок і кінець
При повних місяцях,
Що грають у душі,
Що попелом в очах…
І десь завжди кінець,
Останній – кожен крок!
…Нехай життя твоє,
Не в кілька сторінок…
Отак з дня у день
© Copyright: Инна Чешир, 2009
Свидетельство о публикации №109073004601
Свидетельство о публикации №109073004601
Рецензии
