Про що ти говориш, надіє?
Адже ми з тобою далекі.
Не смій говорить, як не сміють
Зі стріхи прогнати лелеку.
Розбещені мрії поринуть
У прірву, де сонця не видно.
Раніше дзвінкий соловейко
Тепер нам співає огидно.
Про що ти говориш, надіє?
Ми відстань втрачаємо знову.
Раніше – піднесені мрії,
Тепер – неприборкане слово!
Чи знов ми загубимо тебе?
Скажи нам скоріше, надіє!
Коли навіть синєє небо
По-іншому якось синіє…
Про що ти говориш...
© Copyright: Марина Шевкопляс, 2009
Свидетельство о публикации №109072904671
Свидетельство о публикации №109072904671
Рецензии
Небо синє колобродить,
Бо любов десь загубилась,
Стогне серце від погоди,
У душі вологи крила.
З лагідною посмішкою.
Вик Гусаров 30.07.2009 10:37 • Заявить о нарушении
Бо любов десь загубилась,
Стогне серце від погоди,
У душі вологи крила.
З лагідною посмішкою.
Вик Гусаров 30.07.2009 10:37 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.