Минув час...

Серце тане наче лід на сонці,
Від слів таких ось теплих,
Наче слово "кохаю" вранці,
Наче згадка тих подій минулих...

Приємних, чи не зовсім,
Мені це не важливо,
Для мене вони гарні всі,
Бо неможливе - можливо...

Минув час, забулось дещо,
Та головне ж, ти є у мене...
Зроблю я все, що краще,
Бо бачу, ти робиш те саме...

Той стан, про який кажеш ти,
Мені здається вірним,
Стан, щоб бути разом навіки',
Бо вже пройшли ми шляхом темним...

Як зветься він ми знаємо,
Бо не маленькі діти ми,
І колись, у серпні, скажимо,
Ці слова, що здавались дивними...


З.І. ...


Рецензии