Мовчання тиші,ніч і світло дня
Переплелись навік у своїй суті
А серце знову крає пустота
Воно болить,воно немов в отруті
Життя коротке,а чи хватить сил
Щоб витримать всі ці пекельні муки?
А в серце ніби вбито клятий кіл
Ні,все гаразд,беру себе у руки
Ти десь далеко,десь у моїх снах
Ідеш до мене довго та терпляче
В моїй уяві ти,як та весна
Після зими,яку чекаєш наче
Чекаєш,бо вже хочеться тепла
Від холоду вже затерпають руки
Якби скоріш ти вже була моя
Напевне вже б скінчилися ті муки
Але ти знай,коли б ти не прийшла
Тебе діждусь я всеодно кохана
В моїй уяві ти,як та весна
Яка прийде,щоб затягнулась рана
Мовчання тиші,ніч і світло дня
Переплелись навік у своїй суті
Скоріше б вже діждатися тепла
Від холоду вже затерпають руки
Мовчання тишi
© Copyright: Расел, 2009
Свидетельство о публикации №109072505218
Свидетельство о публикации №109072505218
Рецензии