З вогнем в кишені, крізь вітрила
Блискавки руки, неба крила
Де сіль душі водою змило
Надія дивосвіт
Стояла дном глибоким віра
Минаючи лап світла звіра
Між струнами кричала ліра
Свій тихий заповіт:
Водосховище, водосховище
Не мовчи співай, дай води іще
З ранку котрий день, з ночі лий жадань
Що немає слів та нема питань
Ти дивишся та бачиш де що
Трубами мідними охрещене
Дитя твоє куском розбещене
Місячна дань
На ньому ваг сузір’ям бавиться
В ньому капкан натхненням давиться
Під ними хрест болотний ставиться
Прапор долань
Водосховище, водосховище!
Не мовчи співай, дай води іще!
З ранку котрий день, з ночі лий жадань
Що немає слів та нема питань
Мати реальнiсть
© Copyright: Евгений Патубин, 2009
Свидетельство о публикации №109072402770
Свидетельство о публикации №109072402770
Рецензии