Отакої! Бачу сонце мене вже не любить?
Нехай…, я його не боюся, проміні підрубить…
Нехай! Світла мені не шкода, я підвальна щурка
Ненавиджу напівмиру, того полу дурка.
Ненавиджу леза сонця, його голі спиці
Ненавиджу коли все законно та ще й на полиці
Ненавиджу бджіл гучних, їх благую справу
Ненавиджу з медом чай, також з перцем каву
Шо дивитесь на мене очі, шо вам з мене треба?
Бережіть краще своє пузо, та свої ребра!
Ось, ось прийде вітер, та його жінка-буря
Настає скоро таке, нове, де вже не надурять
Будуть тоді всі благати: де комфорт брехні дівсь?
Я відповідь таку дам вам: з сопілкою утопивсь!
Діво, діво, діво, дівсь, з сопілкою утопивсь!
У то, у то, у то пивсь з сопілкою утопись!
отакоi
© Copyright: Евгений Патубин, 2009
Свидетельство о публикации №109072402681
Свидетельство о публикации №109072402681
Рецензии