Безглуздя… Я давно хочу до тебе.
Прекрасно розумію – не можливо.
За давній вчинок мій мене карає небо,
Ти не кохаєш, як же це жахливо!
Болить… Я не тобі готую вранці каву
І не твій сміх звучить в моєму домі.
Ти думаєш, що я знайшла собі забаву…
Ні, просто я жила в глибокій комі.
Болить...
© Copyright: Ольга Паневина, 2009
Свидетельство о публикации №109072303894
Свидетельство о публикации №109072303894
Рецензии