Зозуля

В дитинстві я росла серед степів,
Дзвінке "Ку-ку!" лунало полем.
І я любила голосистий спів,
Наповнений і сумом, й болем.

Нам так хотілось знати наперед
Свій вік, що маємо прожити!
Й не на ромашках, зірваних в букет, -
На спів зозулі ворожити.

Те голосисте і гучне "Ку-ку!"
Мені нагадує дитинство.
У нас так схожі долі на віку,
Хоч я й щаслива в материнстві...

В житті для мене головне - сім'я,
Їй віддана душею й тілом.
І наче й не жила на світі я -
Життя, мов пташка, пролетіло...

...Десь вдалині кує комусь роки
Із долею сумною пташка.
Я слухаю зозулю залюбки,
Коли бува на серці важко...


липень, 2009


Рецензии
Грустная песнь об уходящем времени,
даже бегущим... Главное, в бегущем времени
уметь быть счастливой, что Вам удаётся.
У мамы тоже кукушка песни поёт...
А я её не спрашиваю ни о чём,
просто слушаю................

С теплом, Мария.

Мария Фрейя   30.07.2009 21:51     Заявить о нарушении
Спасибо за отзыв - очень приятно, что Вы , Мария, нашли нестандартные
слова!
А я тоже давно кукушку не спрашиваю ни о чём, просто с нею разговариваю.
Она всегда прилетает, когда я одна на даче.
Тепла Вам в этом мире,
Анна

Анна Корниенко   31.07.2009 21:44   Заявить о нарушении
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.