До ворожки не піду.
До ворожки не піду,
Що на серці-не скажу,
Що бажаю,що чекаю,
Все до Бога понесу.
Який гріх в душі я маю.
Я за нього відповім,
Тільки небо нагадає,
Дам отвіт за все усім.
І в прощенні поклонюся,
Помилки я залишу,
І не згаю марно часу,
Любов в люди відпущу.
Нехай ця любов літає,
І не знає каяття,
Майбуття не залишає,
Сльози-перли не кида.
Що призначено-те й буде,
Все я стійко перейду,
І надію на найкраще
По дорозі не згублю.
А ту мрію,як лелеку,
Залишу серед двора,
І ту віру,як намисто,
Нанизаю я сама.
До ворожки не піду,
І думки свої,бажання
Я на огляд не пущу.
Лиш у серця запитаю,
там я відповідь знайду,
що чекаю,що бажаю-
Богу все я розкажу.
До ворожки не п ду
© Copyright: Наталия Макаревич, 2009
Свидетельство о публикации №109071705945
Свидетельство о публикации №109071705945
Рецензии