Сонце має ластовиння.
Ластовиннячко яскраве
Сонцем жовтим розцвіло,
Малювало квіточками
Все усміхнене чоло,
І так ніжно доторкнулось
Своїм вранішнім теплом,
Рученят отих маленьких,
Що обвили маму сном.
Той,хто дражнить ластовиння,
Той не любить сонця світ,
Зовсім хтось не розуміє,
Що Світило шле привіт.
І ті милі візерунки
на обличчі що лягли
сяйво людям залишають
і проміння для душі.
Воно лагідно плекає
І розказує усім:
»Сонце має ластовиння
І воно прекрасне цим!»
Так чому ж його всі люблять,
А його дітей-зовсім,
Лиш сміються,ображають,
І рябенькими вважають,
Може,квіточок бажають,
Що кульбабою ростуть,
І так жовтенько цвітуть?!
Сонце ма ластовиння
© Copyright: Наталия Макаревич, 2009
Свидетельство о публикации №109071705866
Свидетельство о публикации №109071705866
Рецензии