Шумить в степах ковиль пухнатий,
І сніг окутує його з усіх сторін;
Хоч служимо далеко ми від хати –
В душі у нас тепло рідненьких стін.
Ми служимо у розвідці могутній,
Оберігаєм край від променів косих.
У кожного із нас той дух присутній,
Що здатен об’єднати нас усіх.
Настане мить коли ми відійдемо
Зі служби в світ яскравий і новий.
Та клятву все одно ми збережемо,
Й степи безмежні, й засніжений ковиль.
Шумить в степах ковиль...
© Copyright: Евгений Охтырский, 2009
Свидетельство о публикации №109070704963
Свидетельство о публикации №109070704963
Рецензии