Офіцер стоїть поважно
Серед двох гранітних скель,
І здається, що уважно
Розгляда піски пустель.
На душі йому спокійно,
Бо не бачить він того,
Що трясло цю землю сильно,
До добра що не вело.
В цих степах утратив друга
Цей поважний офіцер.
Та не давить його туга,
Бо не дарма він помер.
Він помер за мир у світі,
Він помер за ту мету,
Щоб було нам краще жити,
Й здобув славу золоту.
Офицер укр
© Copyright: Евгений Охтырский, 2009
Свидетельство о публикации №109070704918
Свидетельство о публикации №109070704918
Рецензии