А ти питав мене — чому?
І перепитував — скажи!
І відпливали у пітьму
Юнацьких весен міражі.
Над морем рожевів світанок,
І бриз тривожив фіранки,
І шепотіло сонце: “Рано!”
Крізь пальці спраглої руки.
Рано!
© Copyright: Леся Романчук, 2009
Свидетельство о публикации №109070504808
Свидетельство о публикации №109070504808
Рецензии
Вірш не тільки чудовий, але й повчальній, на 35-у році життя узнав де наголос у слові фіранки. Чомусь я вважав що на А.
Иван Нечипорук 07.07.2009 22:49 • Заявить о нарушении
Иван Нечипорук 07.07.2009 22:49 • Заявить о нарушении
Як я тішуся, що філолог хоч щось собі запозичив! Ура!
В однині - "фірАнка", а в множині - "фіранкИ". Так само - "стрИпка" - "стрипкИ", "овЕчка" - "овечкИ". Це мене донечка навчає, вона працює на радіо, і муштрують їх чорно за наголоси.
Леся Романчук 08.07.2009 00:02 Заявить о нарушении
В однині - "фірАнка", а в множині - "фіранкИ". Так само - "стрИпка" - "стрипкИ", "овЕчка" - "овечкИ". Це мене донечка навчає, вона працює на радіо, і муштрують їх чорно за наголоси.
Леся Романчук 08.07.2009 00:02 Заявить о нарушении
Ну добре, хоч в ЗМІ навчають правильному наголосу. А діалектологію у нас читала добра викладач, але у множині ми дещо упустили.
Иван Нечипорук 08.07.2009 17:08 Заявить о нарушении
Иван Нечипорук 08.07.2009 17:08 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.