Ти чуєшь? Ці хвилини...їх скрежіт....
Не треба слухати...відчувай...
Почуй серцем ці рани и захлинись...
Вони чудові...і....справді...
Спробувати....не втратити...
Радістю ти охопиш розум....
І грані тут нема...ну зовсім...
Кохати...жити...знов кохати...
Якщо тебе хвате...
Прокинувшись...зрозумій...
Твое сердце...воно живе...
Не тільки тіло позіхае...
Хоча воно також спить...
Хочешь зрозуміти? закрий...
Очі...відкривши....ти не тут...
Темінь....лякає?
Я поряд обіймаю і цілую....
Не тебе...не тіло та не серце...
А разом...і більш нічого...нащо?
Про це и кажу...все добре....
Істина? Питання шляху думки?....
Відповиді...їх багато...дуже...
Да ну їх...
Мала....йди до мене....
(22.12.08, 3.12)
Подих
© Copyright: Алек Ковальский, 2009
Свидетельство о публикации №109070104122
Свидетельство о публикации №109070104122
Рецензии