За вікном рясно хлюпає дощ. Плаче
небо і стиха розпалює сум. Осінь. Осінь,
моя ти царівно, ти комусь безнадія, а
мені - радість серця і пісня моєї душі...
Дощик змиє усі негативи, заблищать
чисті вулиці міста та церков золоті куполи.
1 нап'ються старі й молоді деревця,
Пийте, рідні! Вас літо жорстоке сушило,
ви схилялись і пити просили, та дощу не
було...
То ж подякуєм Богу за ласкавий сухий
вітерець, за дощик, за сонячне бабине літо,
за осінні дари, за чисту і ніжну любов,
що весіллям прийде восени! Хай щастям
рясніють дощі, осінь - радість розбитого
серця і пісня моєї душі...
Золота ос нь
© Copyright: Лариса Тимофеева, 2009
Свидетельство о публикации №109062902590
Свидетельство о публикации №109062902590
Рецензии